Вітамін K2: MK-7 чи MK-4 — різниця в засвоєнні, дозуванні та тривалості дії

Вітамін K2 — не одна сполука, а група менахінонів. Дві найвідоміші форми — MK-4 (менахінон-4) і MK-7 (менахінон-7). Вони мають спільну вітамінну функцію, але по-різному поводяться після всмоктування: відрізняються тривалістю перебування у крові, шляхами надходження та діапазонами доз, які вивчали дослідники. Саме тому цифри на упаковках із MK-4 та MK-7 не варто порівнювати без контексту.

Найпослідовніша відмінність, підтверджена дослідженнями на людях, — триваліша циркуляція MK-7 у плазмі крові після перорального прийому. Однак триваліша присутність у крові не дорівнює доведеній перевазі для кожного органа чи для всіх довгострокових показників здоров’я.

MK-7 і MK-4: головні відмінності в одній таблиці

Порівняння узагальнює фармакокінетичну роботу Sato та співавт. (2012), огляд Shearer та співавт. (2012) і дані клінічних досліджень. Діапазони доз описують дослідницькі протоколи, а не рекомендації з самостійного вживання.

Чому MK-4 і MK-7 називають різними формами одного вітаміну

Усі менахінони мають спільне нафтохінонове ядро. Число після «MK» описує довжину бічного ланцюга: MK-4 має чотири ізопреноїдні ланки, MK-7 — сім. Ця хімічна відмінність впливає на їхню поведінку в ліпопротеїнах, переміщення між тканинами та виведення з крові.

Вітамін K потрібен для роботи ферменту гамма-глутамілкарбоксилази. Він забезпечує карбоксилювання певних білків — процес, без якого ці білки не виконують своїх звичайних функцій. До вітамін-K-залежних білків належать чинники згортання крові, остеокальцин кісткової тканини та матриксний Gla-білок (MGP), який вивчають у контексті мінералізації тканин.

Важлива межа: зміна лабораторного показника карбоксилювання підтверджує біологічну активність, але сама по собі не доводить меншу частоту переломів, судинних подій чи іншу клінічну перевагу. Це різні рівні доказовості.

Засвоєння та тривалість дії: що насправді показують аналізи крові

Вітамін K — жиророзчинна речовина. Його всмоктування відбувається за участю харчових ліпідів, жовчі та транспортних механізмів кишківника. Після цього різні форми можуть по-різному розподілятися між ліпопротеїнами і тканинами. Тому «біодоступність» не можна звести лише до того, скільки годин речовина визначається у сироватці.

У дослідженні Sato та співавт. (2012) здоровим жінкам одноразово давали по 420 мкг MK-4 або MK-7 зі стандартизованим сніданком. Після MK-7 концентрація в сироватці зростала, досягала максимуму приблизно через шість годин, а речовину визначали до 48 годин. MK-4 після такої дози не виявляли у сироватці в обраних часових точках. Після семи днів споживання 60 мкг/добу MK-7 концентрація цієї форми збільшилася, тоді як для MK-4 такого накопичення у сироватці не зафіксували.

Цей результат не означає, що MK-4 не всмоктується взагалі. Відсутність вимірюваної концентрації у крові залежить від чутливості методу, дози, швидкості захоплення тканинами й метаболізму. Дослідження відстежувало конкретний показник у конкретній вибірці, а не весь шлях використання сполуки в організмі.

У роботі Schurgers та співавт. (2007) порівнювали вітамін K1 та MK-7. MK-7 довше зберігався в циркуляції й впливав на показники вітамін-K-статусу після повторного вживання. Водночас ці результати не є прямим випробуванням MK-4 проти MK-7 за довгостроковими клінічними кінцевими точками.

Чому в дослідженнях MK-4 використовували міліграми, а MK-7 — мікрограми

У публікаціях про MK-4 трапляються дослідницькі дози в міліграмах. Наприклад, Giri та співавт. (2020) послідовно вивчали 0,5 мг, 5 мг і 45 мг MK-4 у 29 жінок після менопаузи з переломами в анамнезі: кожен рівень тривав три тижні. Зміни частки недостатньо карбоксильованого остеокальцину спостерігали на різних етапах, однак підвищення дози від 5 до 45 мг не дало додаткової переваги за цим маркером. Робота була невеликою та відкритою.

Натомість у дослідженнях MK-7 нерідко оцінювали мікрограмові кількості. Inaba та співавт. (2015) у двох рандомізованих дослідженнях вивчали 50, 100 і 200 мкг/добу протягом чотирьох тижнів, а також 100 мкг/добу протягом дванадцяти тижнів. Автори аналізували співвідношення карбоксильованого й недостатньо карбоксильованого остеокальцину, а не довгострокову частоту переломів.

Отже, мг MK-4 та мкг MK-7 не є взаємозамінними одиницями ефективності. У різних роботах відрізнялися популяції, тривалість, форми вітаміну та цільові показники. Навіть якщо одна форма довше присутня в крові, з цього не можна обчислити точний коефіцієнт заміни іншої форми.

Остеокальцин і кісткова тканина: біомаркери проти клінічних результатів

Остеокальцин — один із білків, для нормального функціонування яких потрібне карбоксилювання за участю вітаміну K. У дослідженнях часто вимірюють карбоксильовану та недостатньо карбоксильовану форми остеокальцину. Зміна їхнього співвідношення дозволяє оцінювати біохімічну відповідь на надходження вітаміну K, але не є прямим виміром міцності кістки.

Knapen та співавт. (2013) спостерігали 244 здорових жінок після менопаузи протягом трьох років, порівнюючи щоденні 180 мкг MK-7 із плацебо. Автори повідомили про відмінності в деяких показниках мінеральної щільності й розрахункової міцності кісток. Водночас результат в одній демографічній групі не можна автоматично переносити на всіх дорослих або на інші дози.

Для MK-4 існують роботи з іншими дозами та популяціями. Наприклад, Knapen та співавт. (2007) досліджували 45 мг/добу MK-4 протягом трьох років у 325 жінок після менопаузи. Результати за геометричними показниками стегнової кістки та мінеральною щільністю не були однаковими. Важливо, що це не було пряме порівняння MK-4 із MK-7.

Таким чином, наявні роботи підтверджують, що обидві форми можуть змінювати пов’язані з вітаміном K біомаркери. Але обґрунтоване твердження «MK-7 краще для кісток за MK-4» потребувало б якісних прямих досліджень із відповідними клінічними показниками, а не лише зіставлення різних публікацій.

Матриксний Gla-білок і судини: що вивчали, а що не доведено

Матриксний Gla-білок (MGP) — вітамін-K-залежний білок, що бере участь у регуляції процесів мінералізації тканин. У наукових роботах вимірюють, зокрема, dp-ucMGP — неактивовану форму MGP, яка використовується як один з індикаторів вітамін-K-статусу.

У рандомізованій роботі Dalmeijer та співавт. (2012) 60 учасників отримували плацебо або MK-7 у дослідницьких дозах 180 чи 360 мкг щодня протягом 12 тижнів. Автори спостерігали дозозалежне зниження dp-ucMGP. Водночас інші оцінені серцево-судинні фактори ризику суттєво не змінилися.

Knapen та співавт. (2015) у трирічному дослідженні 244 жінок після менопаузи оцінювали параметри жорсткості артерій на тлі 180 мкг MK-7 на день. Частина показників змінювалася, особливо в учасниць із вищою вихідною жорсткістю артерій. Проте це не є підставою заявляти, що будь-яка добавка з K2 «очищує судини» або забезпечує конкретний клінічний результат.

Для практичного читача ключовим є розрізнення: зміна біомаркера, зміна інструментального показника і зменшення ризику реальної події — не те саме. Доказів для останнього твердження недостатньо, щоб переносити його на конкретний товар.

Де трапляються MK-4 і MK-7 у харчуванні

MK-7 пов’язують передусім із бактеріальною ферментацією; найвідоміший харчовий приклад — японський продукт натто з ферментованих соєвих бобів. MK-4 міститься в окремих тваринних продуктах і також може утворюватися в тканинах організму з інших форм вітаміну K.

Огляд Shearer, Fu та Booth (2012) пояснює, чому харчове надходження, концентрація в крові та тканинний обмін — різні характеристики. В експериментальній роботі Ellis та співавт. (2022) на мишах різні харчові форми вітаміну K могли слугувати попередниками тканинного MK-4. Цей механізм не слід безпосередньо переносити на людину без додаткових досліджень.

Наявність MK-7 у натто не означає, що всі ферментовані продукти мають однаковий вміст цієї форми. Так само загальний напис «вітамін K2» не завжди дозволяє зрозуміти, яка саме форма використана: для порівняння необхідно дивитися на позначення MK-4 або MK-7.

Як оцінювати дослідницькі дози без помилкових висновків

• Розділяйте дозу та результат. Доза, яку використали в клінічному дослідженні, не є рекомендацією для читача.
• Дивіться на популяцію. Результати у жінок після менопаузи не обов’язково однакові для молодих людей.
• Уточнюйте показник. Остеокальцин і dp-ucMGP — маркери; щільність кістки та фактичні переломи — інші показники.
• Не прирівнюйте біодоступність до користі. Довше перебування MK-7 у крові доведене краще, ніж його універсальна перевага за клінічними результатами.
• Орієнтуйтеся на повний раціон. Джерела жиророзчинних вітамінів у харчуванні та супутні захворювання також мають значення.

Застереження: взаємодії та групи, яким потрібна особлива увага

Вітамін K взаємодіє з антикоагулянтами — антагоністами вітаміну K, зокрема варфарином. Зміна надходження вітаміну K може вплинути на їхню дію та контроль показника INR. Людям, які приймають такі препарати, не слід самостійно додавати, скасовувати або змінювати кількість добавок із K2 без узгодження з лікарем.

За вагітності, грудного вигодовування, у дитячому віці, за хронічних захворювань або постійного прийому ліків питання додаткового споживання варто обговорювати з медичним фахівцем. Також потрібно враховувати можливу індивідуальну чутливість до складників конкретних добавок.

Дієтичні добавки не замінюють повноцінне різноманітне харчування. Не перевищуйте кількість, зазначену виробником; числові дози з наведених публікацій не слід перетворювати на власну схему вживання.

Часті питання

Що означають MK-4 і MK-7 у складі вітаміну K2?
Це різні менахінони — сполуки вітаміну K2, які відрізняються довжиною бічного ланцюга та особливостями обміну.

Чому MK-7 довше визначається у крові, ніж MK-4?
Форми по-різному транспортуються і виводяться з крові. У дослідженнях із невеликими дозами MK-7 зберігав вимірювану концентрацію довше.

Чи означає довший період циркуляції MK-7, що він завжди кращий?
Ні. Концентрація в крові не є прямим доказом переваги за здоров’ям кісток або іншими клінічними показниками.

Чому для MK-4 у публікаціях трапляються дози в міліграмах?
Такі дози вивчали в окремих клінічних протоколах. Їх не можна безпосередньо зіставляти з мікрограмовими дозами MK-7 або використовувати як загальну рекомендацію.

Чи можна вважати MK-4 та MK-7 взаємозамінними в однаковій кількості?
Ні. Для них немає універсального коефіцієнта перерахунку клінічної дії за масою.

Чи є прямі дослідження MK-4 проти MK-7?
Є невеликі прямі порівняння показників засвоєння, але їх недостатньо, щоб оголосити одну форму кращою за всіма довгостроковими результатами.

У яких продуктах є MK-7?
Найвідоміше харчове джерело — натто, ферментовані соєві боби. Кількість MK-7 залежить від продукту та умов ферментації.

Чи сумісний вітамін K2 з варфарином?
Вітамін K може впливати на дію варфарину. Будь-які зміни надходження K2 потрібно узгоджувати з лікарем, який контролює антикоагулянтну терапію.

Джерела

• Sato T, Schurgers LJ, Uenishi K (2012). Comparison of menaquinone-4 and menaquinone-7 bioavailability in healthy women. Nutrition Journal. PubMed.
• Schurgers LJ et al. (2007). Vitamin K-containing dietary supplements: comparison of synthetic vitamin K1 and natto-derived menaquinone-7. Blood. PubMed.
• Shearer MJ, Fu X, Booth SL (2012). Vitamin K nutrition, metabolism, and requirements: current concepts and future research. Advances in Nutrition. PubMed.
• Inaba N, Sato T, Yamashita T (2015). Low-Dose Daily Intake of Vitamin K2 (Menaquinone-7) Improves Osteocalcin γ-Carboxylation: A Double-Blind, Randomized Controlled Trials. Journal of Nutritional Science and Vitaminology. PubMed.
• Giri TK et al. (2020). Maximal dose-response of vitamin-K2 (menaquinone-4) on undercarboxylated osteocalcin in women with osteoporosis. International Journal for Vitamin and Nutrition Research. PubMed.
• Knapen MHJ et al. (2013). Three-year low-dose menaquinone-7 supplementation helps decrease bone loss in healthy postmenopausal women. Osteoporosis International. PubMed.
• Knapen MHJ et al. (2007). Vitamin K2 supplementation improves hip bone geometry and bone strength indices in postmenopausal women. Osteoporosis International. PubMed.
• Dalmeijer GW et al. (2012). The effect of menaquinone-7 supplementation on circulating species of matrix Gla protein. Atherosclerosis. PubMed.
• Knapen MHJ et al. (2015). Menaquinone-7 supplementation improves arterial stiffness in healthy postmenopausal women. A double-blind randomised clinical trial. Thrombosis and Haemostasis. PubMed.
• National Institutes of Health, Office of Dietary Supplements. Vitamin K: Fact Sheet for Health Professionals. NIH ODS.
• Ellis JL et al. (2022). Multiple Dietary Vitamin K Forms Are Converted to Tissue Menaquinone-4 in Mice. The Journal of Nutrition. PubMed.

Дієтична добавка. Не є лікарським засобом. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.