Вітамін D узимку в Україні: як географічна широта впливає на синтез D3

Узимку в Україні навіть ясний день не завжди означає достатню кількість ультрафіолету UVB для утворення вітаміну D3 у шкірі. Причина пов'язана з географічною широтою, висотою Сонця над горизонтом та проходженням променів крізь атмосферу. Тому сезонні зміни забезпеченості вітаміном D не можна оцінювати тільки за кількістю сонячних днів.

Розберемо, що саме змінюється від листопада до березня, чому показники крові можуть бути найнижчими вже навесні та які висновки підтверджені дослідженнями в Україні. Окремо пояснимо, чому зимова пора не означає однакової потреби в добавках для всіх.

Чому широта України впливає на утворення вітаміну D

Вітамін D3 утворюється у шкірі, коли ультрафіолетові промені спектра UVB досягають 7-дегідрохолестеролу. Спочатку виникає превітамін D3, який далі переходить у холекальциферол. Вирішальне значення має не просто яскравість дня, а кількість UVB-потрібних довжин хвиль, що реально потрапляють на відкриту шкіру.

Україна простягається приблизно від 44° до 52° північної широти. У зимові місяці Сонце підіймається невисоко; його промені проходять довший шлях в атмосфері, а частина UVB поглинається та розсіюється. Тому навіть безхмарний морозний день не обов'язково забезпечує умови для помітного утворення D3. Південні й північні регіони України відрізняються, але різниця між сезоном і конкретною погодою теж велика.

У класичному експерименті Webb, Kline і Holick (1988) зразки людської шкіри під відкритим небом у Бостоні (42,2° пн. ш.) не утворювали вимірюваного превітаміну D3 з листопада до лютого; в Едмонтоні (52° пн. ш.) несприятливий період охоплював жовтень–березень. Це демонстрація фізичного механізму, а не точний календар для кожного міста України.

Що таке «вітамінна зима» і чому вона не має єдиних дат

Терміном «вітамінна зима» дослідники позначають частину року, коли природного UVB для утворення вітаміну D у шкірі замало або він практично неефективний. На тривалість впливають широта, озоновий шар, висота Сонця, хмарність та локальні атмосферні умови. Межі такого періоду не збігаються механічно з початком грудня чи кінцем лютого.

У європейському порівняльному моделюванні (Cashman та співавт., 2016) тривалість несприятливого UVB-періоду зростала з широтою: від відсутності такого сезону приблизно на 35° пн. ш. до близько восьми місяців на 69° пн. ш. Дослідження охоплювало різні європейські регіони, тож його не можна перетворювати на однакове число «місяців без вітаміну D» для всіх мешканців України.

Сучасний аналіз опромінення для 46 європейських столиць за 2004–2021 роки також виявив великі сезонні та географічні відмінності у спектрі UVB, важливому для синтезу D3 (2022). Отже, для розуміння зимової ситуації потрібна сукупність чинників, а не лише дата у календарі.

Чому сонячна погода, прогулянки та вікно не завжди означають синтез D3

Світло, тепло і UVB — різні речі. Видиме сонячне світло може бути яскравим, коли UVB, що бере участь у синтезі D3, майже не досягає шкіри. Звичайне віконне скло значною мірою блокує UVB, тому сидіння біля освітленого вікна не замінює перебування надворі з погляду утворення вітаміну D.

• Висота Сонця. За низького зимового Сонця шлях UVB крізь атмосферу довший, а його доступність зменшується.
• Одяг. Шарфи, рукавиці й куртки закривають більшу частину шкіри; це природно для української зими.
• Тривалість перебування надворі. Коротка прогулянка в обід і тривале перебування у приміщенні створюють різні умови, але не дають підстав розраховувати точну кількість синтезованого D3.
• Пігментація, вік та індивідуальні особливості. Реакція шкіри на опромінення різниться між людьми.
• Хмарність і забруднення повітря. Можуть додатково змінювати доступність ультрафіолету.

Національний інститут здоров'я США (NIH Office of Dietary Supplements) наголошує, що через ці відмінності не існує універсального безпечного часу перебування під сонцем, який завжди забезпечить необхідний рівень вітаміну D. Намагатися компенсувати зиму навмисним тривалим засмаганням не варто: ультрафіолет водночас ушкоджує шкіру.

Що показали дослідження в Україні: рівні змінюються із сезоном

Особливо корисні дані, отримані безпосередньо в Україні. У роботі «Vitamin D deficiency in Ukraine: current evidence» (2023) проаналізовано 7418 результатів визначення 25(OH)D у дорослих віком 20–99 років за 2016–2022 роки. Медіана показника була найвищою у вересні й найнижчою у березні; за сезонами автори навели 33,0 нг/мл восени та 28,5 нг/мл навесні. Це узгоджується з накопиченням впливу літнього Сонця і відкладеним сезонним спадом узимку.

Ретроспективне дослідження на Закарпатті за 2019 рік охопило 1823 обстеження дітей та дорослих. Серед дорослих у зимові місяці рівень 25(OH)D нижче 20 нг/мл спостерігали у 51,74% обстежених. Ця цифра описує конкретну вибірку та використаний поріг, а не частку всіх жителів України.

Багатоцентрове дослідження в Києві та області (Shatylo та співавт., 2024) охопило 11 462 учасників, зокрема 9932 дорослих і 1530 дітей, яким вимірювали 25(OH)D протягом 2021 року. Серед дорослих за визначенням авторів частка значень нижче 50 нмоль/л становила близько 26%. Вибірка також не є випадковою репрезентативною вибіркою всієї країни.

Важливе застереження: різні роботи використовували власні пороги для опису стану забезпеченості вітаміном D, тому порівнювати відсотки без аналізу методики некоректно. Водночас загальна тенденція — сезонні коливання — простежується в незалежних наборах даних.

Чому найнижчі показники можуть припадати вже на березень

Втрата інтенсивного літнього UVB не означає, що рівень 25(OH)D у крові змінюється миттєво. Він відображає надходження вітаміну D за попередній період, перетворення в організмі та індивідуальні чинники. Через цю інерцію сезонний мінімум часто настає пізніше за найкоротший день року.

У дослідженні сезонності 25(OH)D у США (2013) максимум спостерігали наприкінці літа, а мінімум — наприкінці зими; найкращу відповідність астрономічному положенню Сонця автори отримали з часовим зсувом приблизно на вісім тижнів. Українські дані 2016–2022 років зі спадом до березня показують подібний принцип, хоча конкретний місяць мінімуму залежить від вибірки й умов.

Тому твердження «вже березень — вітамін D від Сонця відновився» є надто спрощеним. Зміна сезону не дорівнює негайній зміні показника в крові.

Харчування взимку: які джерела вітаміну D справді мають значення

Коли внесок шкірного синтезу зменшується, більшу роль у загальному надходженні можуть відігравати продукти харчування. Природних харчових джерел вітаміну D порівняно небагато: серед них жирна риба, окремі риб'ячі жири, яєчні жовтки та деякі гриби з вмістом D2. Вміст залежить від виду продукту, вирощування й способу обробки.

У країнах, де харчові продукти збагачують вітаміном D, додаткове джерело можуть становити відповідні молочні продукти, напої чи пластівці. Для українського покупця наявність збагачення потрібно перевіряти саме на етикетці — не кожен продукт цієї категорії містить доданий вітамін D.

Дані європейського дослідження UVB та 25(OH)D (Cashman та співавт., 2016) продемонстрували цікаву відмінність: у північних популяціях зі слабшим зимовим UVB сезонні коливання показників крові могли бути менш вираженими, ніж в Ірландії, на тлі вищого харчового надходження вітаміну D. Це не доказ однакової потреби для всіх людей, а приклад того, що широта — лише один компонент загальної картини.

Чи потрібно всім українцям узимку додатково споживати D3

Сам по собі зимовий сезон не визначає персональної потреби в дієтичній добавці. Важливі особливості раціону, вік, стан здоров'я, ліки та вже наявні джерела вітаміну D. Зниження синтезу в шкірі — фізіологічний факт; висновок про конкретну добову кількість не можна робити лише за географічною широтою.

Клінічні настанови Endocrine Society (Demay та співавт., 2024) для загалом здорових дорослих до 75 років не підтримують рутинне вживання доз понад установлені референсні норми тільки заради загального поліпшення здоров'я. Для окремих груп підхід інший. Тому рекомендації, отримані для однієї популяції, не слід автоматично переносити на всіх відвідувачів блогу.

Якщо людина вже використовує кілька продуктів із вітаміном D, варто враховувати сумарну кількість, щоб уникнути ненавмисного надлишку. Підбір індивідуального режиму та питання лабораторного дослідження обговорюються із медичним фахівцем за наявності відповідних підстав. Окремі докладні матеріали можуть бути присвячені саме інтерпретації 25(OH)D та порівнянню дозувань; тут головна тема — сезон і широта.

Що варто пам'ятати про зимовий вітамін D в Україні

• Україна розташована у широтах, де низька висота Сонця взимку суттєво зменшує доступність UVB для шкіри.
• Сонячний день і перебування біля вікна не означають, що утворюється достатньо D3.
• Межі «вітамінної зими» різняться за географією та погодою; однієї точної дати для всієї країни немає.
• Показник 25(OH)D може бути найнижчим наприкінці зими або на початку весни, а не в день зимового сонцестояння.
• Українські дослідження підтверджують сезонність, але їхні відсотки не слід трактувати як безумовну статистику для кожного регіону.
• Раціон і додаткові джерела вітаміну D мають значення; зимова пора сама по собі не визначає персональної кількості добавки.

Часті питання

Чому вітаміну D узимку може утворюватися менше?
Через низьке положення Сонця до земної поверхні доходить менше UVB, потрібного для синтезу D3 у шкірі.

Чи може організм утворювати D3 у сонячний морозний день?
Це залежить від широти, місяця, часу доби та доступності UVB. Яскраве видиме світло саме по собі не є показником достатнього UVB.

Чи допоможе сонце через вікно?
Ні, для синтезу D3: звичайне скло блокує UVB, хоча пропускає багато видимого світла.

Коли рівень вітаміну D у крові буває найнижчим?
У дослідженнях сезонний мінімум часто припадав на кінець зими або початок весни; в українському наборі даних найнижчий показник спостерігали в березні.

Чи однакова ситуація взимку у Львові, Києві й Одесі?
Ні. Широта та локальні умови відрізняються, тому календарна тривалість періоду слабкого UVB не обов'язково однакова.

Чи може їжа забезпечувати вітамін D узимку?
Так, частина вітаміну D надходить із жирною рибою, яйцями та певними збагаченими продуктами. Реальна кількість залежить від раціону.

Чи потрібні всім людям однакові добавки взимку?
Ні. Вік, харчування, стан здоров'я й інші джерела вітаміну D впливають на персональні потреби.

Чи потрібно всім щозими здавати аналіз 25(OH)D?
Для загалом здорових людей рутинне тестування не є універсальною вимогою; доцільність обстеження визначається за індивідуальними показаннями.

Джерела

• Webb AR, Kline L, Holick MF (1988). Influence of season and latitude on the cutaneous synthesis of vitamin D3. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. PubMed.
• Cashman KD et al. (2016). Seasonal Changes in Vitamin D-Effective UVB Availability in Europe and Associations with Population Serum 25-Hydroxyvitamin D. Nutrients. PubMed.
• Comprehensive Analysis of Seasonal and Geographical Variation in UVB Radiation Relevant for Vitamin D Production in Europe (2022). PubMed.
• Vitamin D deficiency in Ukraine: current evidence (2023). PubMed.
• Vitamin D status in adults and children in Transcarpathia, Ukraine in 2019 (2020). PubMed.
• Shatylo S et al. (2024). Vitamin D deficiency in Ukraine: A multicentre cross-sectional study. Global Epidemiology. PubMed.
• Vitamin D (25OHD) Serum Seasonality in the United States (2013). PubMed.
• Environmental factors that influence the cutaneous production of vitamin D (1995). PubMed.
• Demay MB et al. (2024). Vitamin D for the Prevention of Disease: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. PubMed.
• National Institutes of Health, Office of Dietary Supplements. Vitamin D: Fact Sheet for Health Professionals. NIH ODS.

Дієтична добавка. Не є лікарським засобом. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.