Інозитол і склад тіла: що насправді показують дослідження

Запит «інозитол для схуднення» популярний, але він легко створює неправильне враження, ніби інозитол має доведений жироспалювальний ефект. Насправді дослідження оцінювали різні антропометричні показники: масу тіла, індекс маси тіла, окружність талії, співвідношення талії до стегон і в окремих роботах — жирову масу.

Метааналізи справді знаходять невеликий середній сигнал для частини цих показників. Але результати між дослідженнями суттєво відрізняються, впевненість у частині антропометричних ефектів невисока, а багато робіт проводили на тлі дієтичних змін. Тому ці дані не дають підстав називати інозитол засобом для схуднення.

Вага, ІМТ, талія і жирова маса — не одне й те саме

Маса тіла показує загальну вагу людини, але не пояснює, яка частина припадає на жирову, м'язову або інші тканини. Індекс маси тіла — це співвідношення маси до квадрату зросту, тому він зручний для великих досліджень, але не є прямим вимірюванням жирової маси.

Окружність талії та співвідношення талії до стегон дають інформацію про центральний розподіл об'ємів, але теж не є прямим аналізом складу тіла. Тому статистично значуще зменшення ІМТ не можна автоматично перекладати як «втрата жиру».

Що показав метааналіз 2022 року

Zarezadeh та ін. об'єднали 15 контрольованих клінічних досліджень, у яких оцінювали вплив інозитолу на ІМТ дорослих. Середня різниця становила близько -0,41 кг/м² на користь інозитолу, а 95% довірчий інтервал був від -0,78 до -0,04 кг/м².

Неоднорідність була високою — близько 74%. Результати відрізнялися залежно від тривалості, вихідного ІМТ, віку, форми інозитолу та дози. Отже, метааналіз дає невеликий середній сигнал, але не показує однакового ефекту в усіх популяціях.

Що додав метааналіз 2025 року

Новіший метааналіз Agajani Delavar та ін. включив 18 рандомізованих досліджень і 898 учасників. У середньому ІМТ зменшувався приблизно на 0,57 кг/м², окружність талії — на 2,36 см, а співвідношення талії до стегон — приблизно на 0,02.

Водночас для ІМТ неоднорідність становила близько 89%, а для співвідношення талії до стегон — близько 84%. Автори оцінили впевненість доказів для антропометричних результатів як низьку або дуже низьку.

Чому статистично значущий результат може бути невеликим практично

Статистична значущість не відповідає автоматично на питання, наскільки велика зміна важлива в реальному житті. Середня різниця ІМТ близько 0,4–0,6 кг/м² не є тим самим, що однакова втрата певної кількості кілограмів у кожного учасника.

Для людей різного зросту й вихідної маси однакова зміна ІМТ відповідатиме різним змінам маси. Крім того, метааналіз описує середній ефект у групах, а не прогнозує індивідуальний результат.

Чому дієта ускладнює інтерпретацію

У багатьох дослідженнях інозитол не був єдиною зміною. Учасникам одночасно рекомендували низькоенергетичний або інший структурований раціон.

Якщо маса тіла зменшується і в активній, і в контрольній групі, сам факт схуднення всередині групи ще не доводить ефект добавки. Для цього потрібно дивитися саме на різницю між групами.

Постменопаузальні жінки: метаболічні показники змінилися, а ІМТ — ні

У 12-місячному дослідженні взяли участь 80 постменопаузальних жінок із метаболічним синдромом. Усі дотримувалися низькоенергетичного раціону, а одна група додатково отримувала міо-інозитол.

Автори повідомили про позитивні зміни частини метаболічних показників, але для ІМТ та окружності талії значущої переваги між групами не було. Це хороший приклад того, що лабораторні зміни не означають автоматичного зменшення маси тіла або об'ємів.

Дослідження з трьома групами: чому важливо дивитися на контроль

У 2019 році Le Donne та ін. дослідили 43 жінки з PCOS і надлишковою масою або ожирінням. Учасниць розподілили на три групи: тільки дієта, дієта плюс міо-інозитол та дієта плюс комбінація міо- і D-хіро-інозитолу.

Через шість місяців маса тіла, ІМТ, окружність талії та стегон зменшилися в усіх трьох групах. Тому сам факт, що учасниці групи з інозитолом схудли, ще не доводить, що саме інозитол був причиною.

Що відомо саме про жирову масу

Даних про жирову масу значно менше, ніж даних про ІМТ. Це важливо, тому що саме жирова маса ближча до того, що люди зазвичай мають на увазі під словом «схуднення».

У рандомізованому дослідженні 66 жінок із PCOS порівнювали міо-інозитол із метформіном протягом шести місяців. Автори бачили часові зміни маси, ІМТ, окружності талії та жирової маси, але за більшістю показників не отримали значущої різниці між двома втручаннями.

Що показало коротке дослідження при ожирінні та жировій хворобі печінки

У 2023 році провели восьмитижневе подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження у 48 людей з ожирінням і неалкогольною жировою хворобою печінки. Обидві групи отримували дієтичні рекомендації.

Антропометричні показники зменшилися в обох групах. Після статистичного коригування зниження маси було трохи більшим у групі міо-інозитолу. Це позитивний сигнал, але дослідження було коротким, малим і проводилося в специфічній клінічній популяції.

Чому інсулінова чутливість не означає автоматичного схуднення

Інозитол часто вивчають через його зв'язок із метаболізмом глюкози та інсуліновою сигналізацією. Але навіть якщо в дослідженні змінюється HOMA-IR або інсулін натще, це не означає, що маса тіла обов'язково зменшиться.

Лабораторний метаболічний маркер і зміна складу тіла — різні кінцеві показники. Їх потрібно оцінювати окремо.

Що реально відомо про інозитол і склад тіла

Чи можна називати інозитол жироспалювачем

Ні. Такий термін створював би враження прямого й передбачуваного ефекту на втрату жирової тканини, якого сучасна доказова база не встановлює.

Найкоректніше говорити про невеликий середній сигнал для окремих антропометричних показників у метааналізах, пам'ятаючи про високу неоднорідність, специфічні популяції та часті супутні зміни раціону.

Що можна сказати на сьогодні

• ІМТ: два метааналізи показують невелике середнє зниження, але результати сильно відрізняються між роботами.
• Окружність талії: є позитивний середній сигнал, однак впевненість доказів для антропометрії невисока.
• Жирова маса: прямих даних значно менше, ніж даних про ІМТ.
• Дієта має значення: у частині досліджень раціон змінювали всі групи, тому внутрішньогрупове схуднення не можна приписувати лише інозитолу.
• Жироспалювальний ефект не доведений: інозитол не слід подавати як самостійний засіб для зниження ваги.

Часті питання

Чи допомагає інозитол схуднути?
Метааналізи показують невеликий середній сигнал для ІМТ і окружності талії, але доказова база неоднорідна й не дозволяє називати інозитол самостійним засобом для схуднення.

На скільки зменшується ІМТ у дослідженнях?
У двох метааналізах середня різниця була приблизно 0,4–0,6 кг/м², але цей середній результат не прогнозує однакову зміну для кожної людини.

Чи зменшує інозитол жирову масу?
Окремі невеликі дослідження оцінювали жирову масу, але таких даних значно менше, ніж даних про ІМТ, і універсального ефекту не встановлено.

Чому в деяких дослідженнях худнули всі групи?
Тому що часто всі учасники одночасно дотримувалися структурованого або низькоенергетичного раціону. У такій ситуації важлива саме різниця між групами.

Чи покращення інсулінової чутливості означає схуднення?
Ні. HOMA-IR, інсулін та маса тіла — різні показники. Зміна одного метаболічного маркера не гарантує зміни антропометрії.

Чи можна називати інозитол жироспалювачем?
Ні. Сучасна доказова база не встановлює прямого й передбачуваного жироспалювального ефекту.

Як правильно трактувати позитивні результати метааналізів?
Як невеликий середній сигнал у групах учасників, а не як індивідуальний прогноз втрати ваги. Важливо враховувати популяцію, дієту, форму інозитолу, тривалість і метод вимірювання.

Джерела

• Zarezadeh M. та ін. (2022). Inositol supplementation and body mass index: A systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Obesity Science & Practice. PubMed
• Agajani Delavar M. та ін. (2025). Inositol supplementation efficacy in improving key cardiometabolic and anthropometric indices: a GRADE-assessed systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Diabetology & Metabolic Syndrome. PubMed
• D'Anna R. та ін. (2012). One-year effects of myo-inositol supplementation in postmenopausal women with metabolic syndrome. Climacteric. PubMed
• Le Donne M. та ін. (2019). Effects of three treatment modalities (diet, myoinositol or myoinositol associated with D-chiro-inositol) on clinical and body composition outcomes in women with polycystic ovary syndrome. European Review for Medical and Pharmacological Sciences. PubMed
• Macut D. та ін. (2021). The effect of metformin and myoinositol on metabolic outcomes in women with polycystic ovary syndrome: role of body mass and adiponectin in a randomized controlled trial. PubMed
• Myo-inositol supplementation improves cardiometabolic factors, anthropometric measures, and liver function in obese patients with non-alcoholic fatty liver disease (2023). PubMed

Дієтична добавка. Не є лікарським засобом. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.